неділя, 5 квітня 2020 р.

ЧОМУ НЕ РУХАЮТЬСЯ НАШІ РУХИ, І ЯК ЇХ МОЖНА “РУХНУТИ”

23 КВІТНЯ 2017 Р. · ПУБЛІЧНО
Файл №14 Позитивного сценарію

1. АЛЬФА ПРОЗОРОСТІ


Численні спроби створення руху оновлення України не отримують розвитку внаслідок ряду помилок, серед яких фатальними є стартова і методологічна.
Перша – це фактична закритість і непрозорість організації процесу. Хоча деякі ініціативи і проголошують вірність цим принципам, але на практиці не дотримуються обіцянок. Немає ПРОЗОРОСТІ – немає ДОВІРИ. Немає довіри – НЕ МОЖЕ БУТИ масового руху...

Другий недолік – незадовільне Бачення майбутнього для нації, відсутність його філософсько-соціологічного ОБГРУНТУВАННЯ. Що викликає резонні сумніви у обґрунтованості усього іншого.

Виправлення зазначених помилок/недоліків зовсім не означає, що якийсь рух одразу «зарухається», бо для цього потрібно виконати ще чимало інших умов, які залишаються за рамками першочергових проблем.
Робота над помилками ДАЄ ШАНС, тоді як відсутність такої роботи ДАЄ ГАРАНТІЮ, що рух НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ.

Поки ж масовий рух не відбудеться, Україна НЕ ОТРИМАЄ шансу скинути удавку олігархату, бо оновити потужну Систему МОЖЛИВО лише тривалим і майстерним ПОЗАсистемним, ЗОВНІШНІМ тиском.

Більш детально ці аспекти були розглянуті в публікаціях «Громади і самоврядування», «Довірчі підвалини єднання», де зокрема наведений поки що рідкісний позитивний приклад вирішення проблеми в рамках однієї з дослідницьких волонтерських спільнот.

2. РУХ І ПАРТІЇ


Разом з тим, подолання спокуси закритості є необхідною, але зовсім не вичерпною умовою розвитку, бо багато активістів досить слабо уявляють принципову різницю між масовим рухом і партіями. Дехто ще й зараз покладає сподівання на партії, які, ніби то, можуть очолити модернізацію країни.

Такі сподівання є очевидним обманом, або самообманом, бо для діяльності дійсних (ідеологічних) партій потрібно мати громадське-політичне поле, де можливий вільний розвиток і громадсько-політичні змагання. Таке поле в демократичних країнах забезпечують традиції, наявність незалежних судів і мас-медіа. У нас же всі потужні мас-медіа належать олігархам, законодавство дозволяє потрапити до ВРУ лише за підтримки олігархів, а зворотного зв’язку між обраними і виборцями практично не існує.

Таким чином, в Україні склалася не партійна, а квазі-партійна система, яка сприяє не розвитку країни, а його гальмуванню. Змінити Систему, розчистити поле для вільного ідеологічного змагання і формування дійсних партій можливо лише за спільних зусиль більшості активних громадян – незалежно від їх ідеологічної орієнтації. Аби поєднати зусилля, вони мають створити масовий рух на ЗАГАЛЬНОдемократичній платформі, яка задовольнить широкий спектр активістів. Лише масовий загальнодемократичний Рух може змінити Систему, а В ПРОЦЕСІ ЗМІНИ всередині руху і поряд з ним СФОРМУЮТЬСЯ ДІЙСНІ ПАРТІЇ, а також – громадсько-політичні спільноти інших, модерних форматів, які в майбутньому й будуть координувати дії своїх прихильників в рамках оздоровленого громадсько-політичного процесу.

3. ХТО ВИСУНЕ СТРАТЕГІЮ


Очевидно, що оновлення країни не може відбутися без наявності Стратегії розвитку, бо окремі акції та ініціативи, які зараз відбуваються під гаслом реалізації вимог Майдану, в кращому разі неефективні, бо некоординовані. (А більшість з них є спритною імітацією, яка прикриває черговий перерозподіл ресурсів в рамках касти можновладців, що не мають нічого спільного з інтересами народу.)

Національну ж Стратегію від оголошення Незалежності не запропонувала жодна партія зокрема й тому, що це неможливо за визначенням: party – це частина, яка в ідеалі відображає і захищає інтереси певної ЧАСТИНИ суспільства, а не всієї нації. Якщо же взяти до уваги, що майже всі впливові партії в Україні є і не партіями, а бізнес-проектами певних фінансово-політичних угрупувань, то сподіватися на Стратегію від них взагалі не має сенсу.

Створити рух без стратегічної Мети і дорожньої карти неможливо, бо об’єднати націю може лише СПІЛЬНИЙ проект. А знайти об’єднуючу Мету ініціатори наявних рухів не хочуть чи не можуть. До того ж, внаслідок нехтування методологією, поки що ніхто з них ще не впорався з логічною суперечністю між Стратегією і форматом руху, розв’язання якої наведене у розділі: «ЯК СТВОРИТИ ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ».

Визначати стратегічну Мету України і Дорожню карту можливо лише ПАРАЛЕЛЬНО з визначенням ключових рис руху, який здатен реалізувати Дорожню карту. Тhink tank Спільний Проект, наприклад, вирахував наступні риси потрібного руху.

4. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ


Громадянський рух формується на суто громадянській основі: поза владою. Ідеальним варіантом була би структура поза участю партій і громадських організацій. В такому разі активісти чинних громадських організацій/партій беруть участь в русі на індивідуальній основі. Якщо програма організації активіста суперечить програмним засадам Громадянського руху, він має обрати одне з двох.

Разом з тим, в певних регіонах досить вірогідним уявляється інший формат: загальна парасолька для тих громадських організацій, що поділяють стратегічну Мету України і принципи її досягнення. В такому разі вони залишаються автономними структурами, які об’єднує не Організація, а спільна Мета: періодично беруть участь у спільних акціях і процесах на основі окремих угод.


5. СТРУКТУРА-ПРОЦЕС


Ключовим організаційним принципом Громадянського руху має бути динамічна мережа. Вона забезпечує вироблення, ухвалення і контроль рішень за загальної участі, а виконання кожного локального проекту – під керівництвом призначеного за відкритим конкурсом лідера. Вся поточна робота тимчасової виконавчої структури контролюється всіма учасниками руху на основі повної прозорості, що забезпечить зчеплення громадської думки з механізмом прийняття рішень.

Робочі групи розформовуються після виконання завдання, або достроково – за рішенням загалу. Перспективним напрямом роботи руху і одночасно його випробуванням на здатність до самоорганізації може бути участь у створенні організацій самоврядування населення (ОСН) та/чи інших подібних первинних структур самоуправління на принципах довіри, взаємодопомоги, відповідальності. Наприклад, усвідомлення відповідальності власників житла за утримання й використання приватного майна разом зі спільним майном об'єднання – шлях до самоусвідомлення нової парадигми політичного процесу.

Важливою умовою реалізації Програми руху стануть нові менеджери державного управління, які не отруєні вірусом корупції. Вони будуть виявлятися поступово в ході розгортання руху в кількості, якої в ідеалі має вистачити для майбутньої одномоментної заміни всієї керівної ланки державної влади: як по територіях, так і по центральних органах влади. Нові керівники (від руху) призначаються лише на час створення нових (прозорих) структур державного і комунального апаратів влади для підготовки та проведення референдуму із зміни політичної системи. Після цього вони подають у відставку і можуть претендувати на постійні посади в оновленій структурі держави лише на загальних підставах – відповідно до прозорих конкурсів за участі і під контролем громадськості: як це робив, наприклад Автомайдан в 2015 році на початку атестації в системі МВС.

6. ПРОГРАМА


Фахівці відповідних профілів, що частково вже згуртувалися в соціальних мережах, поступово кооперуються і складають робочі групи і групи експертів з конкретних напрямків опрацювання і реалізації Програми Оновлення.
Механізмом спільної роботи над документами, а також формування осередків (галузевих і регіональних) може стати вікітехнологія. Активісти руху мають не лише аналізувати роботу "підконтрольних" органів влади в поточному режимі,
а й пропонувати альтернативні рішення, набувати відповідну кваліфікацію, освіту, досвід.

Досвід управлінської роботи майбутні менеджери державного управління набувають поза межами державних, партійних та псевдогромадських структур, що вражені корупцією. Основним засобом навчання і отримання управлінського досвіду стає громадська робота із створення і забезпечення роботи нових Громадянських структур (переважно мережаних, без керівного ядра). Так майбутні державні службовці опанують технологію функціонування самокерованих спільнот.

7. ПОЧАТОК РОБОТИ


Громадянський рух від перших кроків має усіма засобами розповсюджувати інформацію про потребу суспільства в Оновленні, заохочувати громадян до участі у створенні Спільного національного Проекту. Максимум громадян мають зрозуміти, що негайний результат Оновлення країна отримає від придушення корупції, а також – від підвищення якості управлінських рішень з двох джерел: впорядкованості роботи апарату, який очолять кваліфіковані службовці, та підключення масового інтелекту до вироблення рішень (за допомогою цифрових засобів). Більш віддалений, стратегічний ефект суспільству принесе вивільнення здібностей громадян, які отримають перспективу вільного особистого розвитку внаслідок справедливих і рівних умов доступу до освіти і кар’єрного зростання.

Нова Держава, звільнена від диктату олігархії, придушить корупцію, припинить розкрадання державної і комунальної власності, оптимізує оподаткування, виведе з тіні напівлегальний бізнес. Стабільність законодавства і прозорість влади посприяє інвестиційному клімату, заохотить громадян інвестувати в національну економіку, а також приверне іноземні капітали.
Реальна альтернатива розвитку країни, яку створює Рух, отримає громадську підтримку, яка стане суттєвим засобом м’якого тиску на владу. У відповідь влада змушена буде робити певні поступки громадянській опозиції, щоби уникнути кампанії громадянської непокори.

8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ


Оновлення держави забезпечить контроль суспільства над державним апаратом, розширить коло виборних осіб і одночасно гарантує невідворотну відповідальність за порушення законодавства і невиконання передвиборних обіцянок на основі поточного громадянського контролю. («Персональний мандат»)

В рамках реалізації Програми Оновлення все більшу роль у громадсько-політичному житті країни стануть отримувати оновлені партійні і громадські структури, які будуть відповідати критеріям відкритості і прозорості (перш за все – фінансової).

Рух же продовжить поточний контроль за роботою органів влади, новопризначених керівників і оновлених партій. У співпраці з новими партіями і громадськими організаціями рух розпочне другий етап реалізації Спільного національного Проекту – трансформацію Нової Держави в державу мережаної демократії, що очолить оновлення Європи, бо «відтепер Ідею Європи несе в собі Україна».


Немає коментарів:

Дописати коментар